100 мл препарату містять діючу речовину:тіамуліну гідроген фумарат 10,0 г.Допоміжні речовини:бутил парагідроксибензоат, пропілгалат, олія сезамова.ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІТіамулін напівсинтетичний антибіотик, який належить до групи плевромутиліну. Антибіотик володіє бактеріостатичною дією, гальмуючи синтез білка у чутливих до нього мікроорганізмів. Препарат активний проти грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів (Brachyspira innocens, Brachyspira pilosicoli, Leptospira spp., Clostridium perfringens, Streptococcus spp., Staphyloccocus spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Pasteurella multocida, Actinomyces pyogenes, Actinobacillus spp., Fusobacterium spp., Klebsiella pneumoniae, Haemophilus spp., Bacteroides spp., Campylobacter coli, Lawsonia intracellularis), а також хламідій та мікоплазм (Mycoplasma hyopneumoniae, M. hyosynoviae, M. hyorhinis, M. bovisта інші).Тіамулін діє на 70S рибосомному рівні, основне місце звязку знаходиться на 50S підрівні, а вторинне місце можливе в місцях зєднання підрівнів 50S та 30S. Він гальмує синтез білків мікробами, створюючи біохімічні неактивні ініціативні комплекси, що гальмують ріст поліпептидного ланцюга.Бактерицидні концентрації приблизно в 50-100 разів перевищують бактеріостатичний рівень.Тіамулін швидко абсорбується у кров, добре розповсюджується в організмі та концентрується у легеневих тканинах після внутрішньомязової інєкції. Після парентерального застосування (доза 10 та 15 мг/кг м.т.) свині найвищі рівні в сироватці крові були виявлені через 2 години після введення дози. Після внутрішньомязової інєкції тіамуліну при дозі 15 мг/кг м.т. Cmaxта tmaxв сироватці крові становить 0.77mг/мл та 2 години, відповідно. Через дві години після введення терапевтичної дози концентрації тіамуліну в легеневому (15,6mг/мл) та бронхіальному епітелію (6,0mг/мл) були набагато більшими, ніж у плазмі крові. Концентрація тіамуліну в легенях, слизовій оболонці товстої кишки та товстій кишці становили 26,9 2,58 та 3,09mг/г, відповідно.Більше, ніж 95 терапевтичної дози тіамуліну виводиться з організму свиней менше, ніж за добу, а період піврозпаду становить менш, ніж одну добу. Тіамулін добре метаболізується, приблизно 60 застосованої дози виводиться з жовчю, близько 29 - з сечею.ЗАСТОСУВАННЯЛікування свиней, хворих надизентерію, ензоотичну пневмонію, плевропневмонію, артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тіамуліну.ДОЗУВАННЯВнутрішньомязово у дозах:при лікуванні дизентерії, ентероколіту та проліферативної ентеропатіїдоза становить 1,0 мл препарату на 12,5 кг маси тіла (у тяжких випадках інєкцію можна повторити через 24 години)при лікуванні ензоотичної бронхопневмонії та мікоплазменного артриту у свиней доза становить 1,5 мл препарату на 12,5 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 дібпри лікуванні актинобацилярної плевропневмонії у свиней доза становить 2,0 мл препарату на 12,5 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 діб.ПРОТИПОКАЗАННЯПідвищена чутливість до тіамуліну. Свиням не застосовувати продукти, які містять монензин, наразин чи саліноміцин щонайменше протягом 7 діб до, під час та після лікування тіамуліном.КАРЕНЦІЯЗабій тварин на мясо дозволяється через 10 діб після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, мясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.ЗБЕРІГАННЯСухе, темне, недоступне для дітей місце при температурі від 15 С до 25 С.Термін придатності 2 роки.Після першого відбору з флакону, препарат необхідно використати протягом 28 діб, при умові зберігання в темному місці при температурі від 10 до 25С.
